Ласкаво просимо!
Вас вітає психологічна служба
Миколаївської гімназії №43 імені К. Ф. Ольшанського!

Будемо раді, якщо матеріали та інформація, розміщені на сайті,
будуть корисними та цікавими для Вас!


УВАГА!!!

У зв’язку з погіршенням психічного стану учасників освітнього процесу через військовий стан рекомендуємо:
· Для зменшення депресивного стану і підвищення мотивації до життя залучати учнів до занять в гуртках і спортивних секціях, в т.ч. офлайн;
· У разі необхідності звертатися за кваліфікованою допомогою психологів до Миколаївського міського ЦСССДМ (47-94-73, вул. Потьомкінська, 95-а);
· Для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя та здоров’я, а також захисту прав дитини звертатися до класних керівників, адміністрації школи, психолога, до спеціалістів: номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного); банер з гіперпосиланням на офіційний веб-сайт системи Безоплатної правової допомоги (https://legalaid.gov.ua/).

Методична студія

Для того, щоб діти під час навчання змогли отримати якісну першу психологічну допомогу та емоційну підтримку в сучасних умовах військового стану, міжнародна неурядова організація «Save the children», яка підтримує дітей у країнах, що розвиваються, проводить тренінги із педагогами в різних регіонах України. Зокрема, у Миколаєві вони провели тренінги з великою кількістю педагогічних працівників. Побували на них і декілька педагогів нашої гімназії №43. А на осінніх канікулах, поділилися з колегами низкою одержаних навичок через практичну діяльність.

/Files/images/0001/0111/image0.jpeg/Files/images/0001/0111/image01.jpeg

01.11.2023 року було проведено засідання методичної студії з елементами психологічного тренінгу. Цей захід підготували вчителі історії - Дремова Л.О. і початкової освіти - Краснопьорова Л.С. під керівництвом заступника директора з виховної роботи - Рябенко О.О.
Грунтуючись на трьох основних принципах першої психологічної допомоги «Дивись, слухай, поєднуй» та використовуючи методи програми «ВЕСЕЛО», «БЕЗПЕЧНО», «ІНКЛЮЗИВНО», провели урок вільного мистецтва, який плавно перетік в структуроване заняття.
Практика "Зцілення та навчання за допомогою мистецтва"допомагає більш вільно спілкуватися, обговорювати свої переживання, підняти самооцінку; використовує арт-терапію, щоб допомогти дітям і вчителям відчувати себе безпечно у сучасному середовищі.

/Files/images/0001/0111/01.11 Заставка.jpg

Тренінг «Башта», вправа на заспокоєння«Квітка та свічка», фізкультхвилинка «Австралійській дощ», релакс з антистресовими кульками й м’ячаминадали можливість присутнім поліпшити своє ментальне здоров’я, надихнутися новими ідеями й бажаннями для подальшого спілкування з учнями. Презентація отриманої літератури зацікавила педагогів, а рефлексія довела, що захід був не тільки цікавим, а й дуже корисним

Ментальне здоров'я. Save the Children.

Актуальне питання сьогодення - ментальне здоров'я людства. Ментальне здоров'я — це відчуття спокою, щастя та рівноваги.
Воно залежить від різних чинників: економічних, екологічних, соціальних. А зараз ще й на ментальне здоров'я негативно впливає воєнний стан. До цих чинників найбільш уразливі діти.
Під гаслом «Ти як?» 11 жовтня 2023 року пройшла традиційна зустріч з волонтерами "Save the Children".

/Files/images/0001/1510/image0.jpeg/Files/images/0001/1510/image1.jpeg

Учні 2-4 класів та 5-7 класів говорили про речі, від яких вони радіють, а у кожного є свої приводи для радості. Також діти розповідали про свої страхи, згодом намагалися знайти шляхи боротьби зі своїми страхами, перетворюючи свій страх на щось кумеднеУчні Миколаївської гімназії N°43 ім. К. Ф. Ольшанського під час заняття зробили антистрес з повітряної кульки та манної крупи.
А також діти на занятті спробували себе у ролі акторів, демонструючи різні емоції та ситуації на задану тему.
Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне.
Дякуємо організаторам за такі цікаві та корисні заняття. До нових зустрічей
Відео 1.
/Files/images/0001/1510/Screenshot_1.jpg
Відео 2.
/Files/images/0001/1510/Screenshot_2.jpg
Відео 3.
/Files/images/0001/1510/Screenshot_3.jpg
Відео 4.
/Files/images/0001/1510/Screenshot_4.jpg

«ЯК ТИ?»

Що таке ментальне здоров’я, чому воно важливе і як за нього дбати?

Слово «ментальність» походить від латинського «mens» чи «mentis», що означає будь-який духовний процес чи явище. Французькою і англійською похідне від нього «mental» означає те, що діється винятково в розумі, без зовнішніх проявів.
За визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я (психічне здоров’я) – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти.
Що може впливати на психічне здоров'я та добробут:
- індивідуальні особливості людини (генетичні та біологічні характеристики, емоційний інтелект)
- соціальні обставини, в яких вона опиняється (соціально-економічний статус, освіта, умови праці);
- середовище, в якому вона живе (доступність основних зручностей/послуг, культурні переконання, тощо).
Як перевірити своє ментальне здоров'я?
Ментально здорова людина:
1. розуміє свої емоційні стани і може керувати ними
2. здатна будувати стосунки з іншими
3. відкрита до навчання та розвитку
4. позитивно ставиться до себе
5. приймає незалежні рішення
6. вміє пристосовуватись до нових умов життя
7. може активно долати поточні виклики
8. отримує задоволення від життя
8 простих способів зберегти ментальне здоров'я
1. Дбати про режим сну.
Під час сну організм заповнює сили наступного дня. Щоб висипатися і залишатися бадьорим протягом дня, кожному потрібна різна кількість годин. І цей час необхідно знати підвищення ефективності свого сну. У нормі для нормальної роботи організму, хорошого самопочуття та бадьорості потрібно спати мінімум 7-8 годин на добу
2. Чіткий та сталий розпорядок дня
Впорядкована, системна повсякденна активність посилює відчуття психологічної безпеки та захищеності. Навіть такий маленький щоранковий ритуал, як випити запашної кави перед робочим днем створює ефект стабільності, контрольованості життєвих подій.
3. Фізична активність
Це не лише заняття спортом, а й прогулянки парком, садівництво, домашні справи також є фізичною активністю. Вона буквально змінює хімічні процеси у мозку, допомагає відволіктися від клопотів і сконцентруватися на позитиві.
4. Повноцінне харчування
Перекуси на бігу, тривалі паузи між прийомами їжі збільшують тривожність і шкодять здоров’ю. А от традиція сніданків, обідів, вечерь покращує і наш фізичний стан, і емоційний. Спільні заняття з рідними, друзями .
5. Тактильні контакти.
Людині, для ментального здоров’я потрібно не тільки бачити, усвідомлювати підтримку, а й тактильно відчувати «руку/плече» оточуючих. Тому важливо «бути в дотику» – відчувати фізичний контакт: обійми, цілунки, рукостискання. Вони знімають напругу і дарують відчуття безпеки.
6. Можливість виговоритися.
Невисловлені почуття, думки, емоції спричиняють деструктивні зміни у психіці. Необхідно зробити сім’ю, дружню компанію тим колом, де можна безпечно висловлюватися, обговорювати все, що турбує, не накопичуючи негатив.
7. Спільні заняття з рідними, друзями
Прогулянка з рідними чи друзями, перегляд фільму чи сімейне приготування обіду – це допоможе відчути підтримку, психологічну єдність.
8. Комфортний, спрощений побут.
Зробіть свій побут простішим, легшим, приємнішим для себе.

Кожна людина – острів всередині себе, і вона може побудувати міст до іншої, якщо… їй дозволять бути самою собою. (Р.Роджерс)


Лист МОН №1/3737-22 від 29.03.22 року «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»

Одним із важливих пріоритетів в діяльності гімназії є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії.
Сьогодні всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги.
Психологічна служба у складі:
- Кучинська Євгенія Олександрівна, практичний психолог;
- Жукова Анжела Володимирівна, соціальний педагог;
- Цвєткова Анастасія Сергіївна, педагог-організатор.
Основним завданням є психологічна підтримка усіх учасників психологічного процесу: учнів, вчителів, батьків.
Триваюча широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України викликала стрес у всіх учасників освітнього процесу. За таких умов істотно зростає роль психологічної служби у системі освіти щодо забезпечення своєчасного і систематичного надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.
Першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих засобів і методів профілактичної, просвітницької та корекційно-розвиткової роботи.
Практична підтримка, надана в емпатичний спосіб, як невідкладна перша психологічна допомога відіграє важливу роль у сприянні подоланню стресового стану.
Вагомого значення набуває створення психологічно комфортного середовища для здобувачів освіти та забезпечення якісного процесу навчання для дітей, які мають психологічну травму, надання своєчасної підтримки педагогічним працівникам, залучення батьків до освітнього процесу та просвітницької роботи у сфері психічного здоров’я з питань надання психологічної підтримки.
Підготовлено рекомендації:
Ø Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження;
Ø «Психологічна хвилинка» (вправи для зняття психоемоційного напруження);
Ø «Ресурсна скриня» від Світлани Ройз та Смарт освіти: дивіться матеріали для посилення стресостійкості дітей;
Ø Відповідальна поведінка в соціальних мережах під час війни;
Ø Як вчити та навчатися в умовах війни;
Ø Прийоми психологічної самодопомоги;
Ø Як безпечно пережити воєнний час?
Ø Перша психологічна допомога;
Ø Ігри для зняття стресу у дітей.

БАТЬКАМ ВСТУПНИКІВ:

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВИЗНАЧИТИСЯ З ПРОФЕСІЄЮ

/Files/images/0101/Профор.jpg

Міністерство освіти і науки України запускає серію коротких відео про профорієнтацію для батьків вступників. Для того, щоб допомогти дитині визначитись із професією, батькам слід навчитись виявляти талант, створювати розвивальне середовище та довіряти вибору дитини. Так говорить психолог Олена Любченко в першому відео “Профорієнтація: поради батькам”. Переглянути його можна в розділі “Вступ 2021: Профосвіта”.

У житті кожної дитини існує чимало ключових етапів: адаптація в дитячому саду, школі, становлення власної особистості, усвідомлення свого місця в сучасному суспільстві. Поряд з цим можна назвати факт професійного самовизначення. Саме від того в який навчальний заклад надійде ваша дитина, яку спеціальність він вибере, залежить його подальша кар'єра. Батьки часто приділяють увагу вивченню ринку праці: які професії найбільш затребувані на даний момент, які спеціальності принесуть більший дохід. Але разом з тим важливо приділяти увагу здібностям і бажанням вашої дитини. Можливо, він може стати прекрасним музикантом, художником, журналістом, або перекладачем. Тоді буде помилкою вчиться на факультетах технічної спрямованості. Саме в цей момент в учнів часто виникає конфлікт між бажанням отримати ту чи іншу спеціальність і рівнем самооцінки, який часто не збігається з дійсним рівнем психологічних можливостей підлітка, фінансовими можливостями сім'ї. Тому досить значна частина дітей не готова до вибору професії , хоча і має високий рівень домагань.

Але, незважаючи на такий великий обсяг профорієнтаційної роботи, що проводиться в школі, все ж на професійні наміри учнів у великій мірі впливають і сімейні традиції.

1. Інформацію про професійні плани дитини можна отримати тільки в ході відвертої бесіди з ним, ні в якому разі не на бігу. Найкраще завести розмову як би «до слова». При цьому намагайтеся проявляти терпіння, такт і щиру зацікавленість;

2. Якщо старшокласник не може чітко сформулювати свої плани, треба спробувати зрозуміти, з чим це пов'язано;

3. Корисно запропонувати дитині попрацювати на осінніх або зимових канікулах, вибравши якусь конкретну заняття;

4. Якщо Вас засмучує професійний вибір дитини, яка не відмовляє його і не забороняйте йому щось категорично. Постарайтеся з'ясувати, на чому заснований його вибір;

5. Якщо старшокласник тільки мріє, а нічого не робить, треба допомогти йому скласти

конкретний план, обговоривши, скільки часу у нього є і що необхідно встигнути;

6. Допоможіть своїй дитині підготувати «запасний варіант» на випадок невдачі на обраному шляху.

Роль батьків у профорієнтації своїх дітей велика. Їх життєвий і трудовий досвід, авторитет, рівень матеріального забезпечення сім'ї дуже впливає на вибір майбутньої професії. Добре ставлення до своєї роботи з боку батька, матері, старших братів, сестер, їх задоволеність своєю професією, часто є достатнім моральним стимулом для того, щоб підліток зацікавився вмістом їх праці і надалі вибрав одну з «сімейних» професій.


Рекомендації батькам по профорієнтації:

· Головне для батьків - віддавати собі звіт в тому, що вони лише допомагають дитині

визначитися, а зовсім не визначаються замість нього. Допомагають - тому що більшість дітей в 14-16 років ще психологічно не готові зробити вибір самостійно, більш того, значна частина відчуває страх перед необхідністю прийняття рішення. За довгі роки навчання в школі їм пропонувалися в основному готові рішення, все було відомо наперед і визначено розкладами і навчальними планами. І розгубленість підлітка, коли йому раптом пропонують визначитися в такому архіважливій питанні, цілком зрозуміла. Так що навряд чи батькам варто розраховувати на повну самостійність дитини у виборі професії: ваш подорослішав малюк підсвідомо чекає ради від старших, навіть якщо прямо він про це не говорить.

· З іншого боку, не можна повністю знімати з нього відповідальність за який чинять вибір. Важливо, щоб у нього склалося відчуття, що це він так вирішив. Адже якщо підлітку здається, що професію він вибрав не сам, то і вчиться він не для себе, сприймаючи навчання як нудну і обтяжливу обов'язок.

· Вибір професії - справа, без сумніву, важливе і відповідальне, але не варто ставитися до нього як до процесу необоротного. Той вибір, який роблять наші діти сьогодні, відображає лише їх нинішні інтереси і потреби. Чудово, якщо обрана спеціальність завжди буде їм цікава, ну а якщо їх переваги зміняться - в цьому немає ніякої трагедії. Фахівці відзначають, що вибір професії один раз і на все життя йде в минуле. Ми живемо в світі, який стрімко змінюється.


Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Задля підвищення обізнаності учнів з питань протидії насильству та з метою формування нетерпимого ставлення до будь-яких форм насильства в навчальному закладі було розроблено план заходів з проведення щорічної акції «16 днів проти насильства» «Від миру вдома до миру в усьому світі»
/Files/images/0101/Нас 1.jpg
/Files/images/0101/Нас 2.jpg
/Files/images/0101/Нас 3.jpg

Рекомендації
практичного психолога батькам
щодо адаптації першокласників до умов школи:

/Files/images/0101/адапт 1.jpg

Пам‘ятка батькам першокласника:

☺ Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем , досягнень , а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

☺ Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.

☺ Дитина має право на помилку . Коли людина навчається , в неї може щось не виходити, це правомірно.

☺ Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням .

☺ Не пропускайте труднощі , які виникають на початку навчання. Якщо , наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

☺ Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.

У кожній діяльності обов’язково знайдіть , за що його можна похвалити. Пам’ятайте , що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.

☺ Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

☺ У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина , ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

☺ Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.

Успіху вам!

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ до школи.

Чи готова ваша дитина до школи?

Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:

Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: «Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу», набагато краще сказати: «Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати».

Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час.

Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити.

На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде.

Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини.

Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.

Вправа на розвиток довільної уваги

Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. «Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники». Якщо дитина перепитує, відповісти: «Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)». Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Вправа на розвиток спостережливості

Запропонуєте дитині гру: «Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло». Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

Гра на розвиток пам’яті

У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: «Я поклав в мішок яблука». Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: «Я поклав в мішок яблука і банани». Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

Гра для тренування мислення і кмітливості

«Як це можна використовувати?»

Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

Тест «Безглуздості» – для оцінки образно-логічного мислення

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.

Тест для майбутніх першокласників

Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;

Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?

Як звуть твоїх батьків?

Вранці ти снідаєш, а вдень…?

Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?

Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?

Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?

Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?

Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?

У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?

Береза, дуб, осика – це…?

Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?

У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?

Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?

Огірок, помідор, морква, буряк – це …?

Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

Тест, за допомогою якого можна визначити,

Чи хоче малюк іти до школи і що його там приваблює?

Якби були дві школи – одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, – в якій з них ти хотів би вчитися?

Якби були дві школи – одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, – в якій з них ти хотів би вчитися?

Якби були дві школи – в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, – в якій з них ти хотів би вчитися?

Якби були дві школи – в одній можна вставати лише з дозволу вчителя і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, – у якій з них ти хотів би вчитися?

Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?

Якби були дві школи – в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, – в якій з них ти б хотів вчитися?

Якби мама сказала: «Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на наступний рік», – погодився б ти з такою пропозицією?

Якби мама сказала: «Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу», – погодився б ти з такою пропозицією?

Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?

Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну – 0 балів. Якщо дитина набрала 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що вона внутрішньо готова до школи.

Добре було б простежити за тим, як грає ваша дитина з іншими дітьми, чи уміє грати «за правилами» не лише з однолітками, але і з дорослими.

Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

7 правил по збору портфеля першокласника

Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1: Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2: Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4: Гігієнічне приладдя. В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.

Правило 5: Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.

Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають .

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

/Files/images/0101/адапт 5.jpg

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3) Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Дуже часто у п’ятикласників можуть виникнути проблеми у навчанні. Батьки не повинні це сприймати занадто трагічно, але з’ясувати причини цього потрібно.

Першопричина – це нові вчителі, нові предмети. У початкових класах у дітей була одна вчителька, яка добре знала кожну дитину, її здібності, слабкі та сильні місця. І діти за чотири роки пристосувалися до її вимог. У п’ятому класі кожний предмет викладає окремий вчитель. Вимоги до навчання різні. І дитині часом важко зорієнтуватися у цих вимогах. У цей період може охолонути цікавість до навчання, можуть виникнути скарги на те, що багато задають, нецікаво

Батьки повинні допомогти дитині в адаптаційний період (зазвичай це перша чверть навчального року), пояснити, що не все у навчанні цікаво. Навчання – це гарний спосіб виховувати свою силу волі, тому дайте дитині змогу розвиватися, не виконуйте за неї домашні завдання. Радійте разом з дитиною, сумуйте разом з нею, але ніколи не карайте за погані оцінки. Це може викликати тільки негативне ставлення до шкільних предметів.

Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.

Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.

Рекомендації батькам п’ятикласників

· Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.

· Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.

· Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.

· Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.

· Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.

· Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

· За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.

· Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

· Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, історії тощо.

· Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай вдома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.

· Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

· Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

· Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.

· Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.

· Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.

· Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

10. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

11. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

12. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

13. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

14. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

15. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

16. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

17. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

18. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

19. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

20. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм

та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Шановні батьки!
Пам’ятайте:

1. Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у вихованні та навчанні дітей. Вчитель – ваш перший союзник і друг вашої сім’ї. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження про роботу вчителя і вихователя висловлюйте в школі, на зборах. Недоречно це робити у присутності дітей.

2. Обов’язково відвідуйте всі заняття та збори для батьків. Якщо не можете прийти на батьківські збори, повідомте про це педагогів особисто або запискою через дитину.

3. Пам’ятайте, що цей період розвитку є для вашої дитини найбільш сприятливим для оволодіння самостійними формами роботи, розвитку інтелектуальної, пізнавальної активності, навчальних інтересів, волі.

4. Цікавтесь навчальними успіхами дітей (запитуйте: «Що нового ти сьогодні дізнався?» замість традиційного: «Яку ти сьогодні отримав оцінку?»). Радійте успіхам, не дратуйтесь через кожну невдачу. Вчіть дітей долати труднощі.

5. Надавайте розумну допомогу у виконанні домашніх завдань. Збуджуйте інтерес до навчання. Перевіряючи домашнє завдання, націлюйте дитину на те, щоб вона розвивала вміння доводити правильність виконання завдання, наводити свої приклади. Частіше питайте: «Чому?», «Доведи!», «А чи можна по-іншому?». Навчайте бачити головне і другорядне та зосереджуватись на головному.

6. Прищеплюйте хорошу звичку готуватись систематично, без нагадувань сідати до роботи, виконувати її уважно.

7. Звертайте увагу на повторення.

8. Пам’ятайте, що на емоційне самопочуття дитини починає все більше впливати те, як складуться її стосунки з товаришами, а не тільки успіхи у навчанні і стосунки з учителями.

9. Вчіть дитину бути хорошим товаришем: хотіти і вміти надавати допомогу, виручати з біди, доброзичливо ставитись до помилок інших і з готовністю прислухатися до зауважень на свою адресу.

10. Сприяйте тому, щоб ваша дитина брала участь у всіх заходах, які проводяться у класі та школі.

11. Намагайтесь вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу) до кінця. Ділитися своїми переживаннями – природна потреба дітей.

12. Цей період загострення критичного ставлення до себе актуалізує потребу в загальній позитивній оцінці особистості іншими людьми, перш за все дорослими. Тому ніколи не давайте оцінку дитині, а лише її вчинку. Не говоріть: «Ти ледар, брехун…» Мудрі батьки кажуть: «Ти мене дуже засмутив сьогодні. Я цього не чекав». Замість «не бреши», скажіть «говори правду». А ще краще усміхніться: «Здається, хтось говорить неправду».

13. Виховуйте самоконтроль, самоаналіз, самооцінку.

14. Особливу увагу звертайте на досягнення, здобуті наполегливою працею.

15. Підтримуйте впевненість у власних силах, бажання працювати. Акцентуйте увагу на перемогах (навіть маленьких), щоб дитина їх помічала.

16. Розвиваючи здібності дитини, не забувайте про головне: здібності – не самоціль. Піклуючись про розвиток здібностей, не забувайте про найважливішу з них – здатність за будь-яких обставин залишатися людиною, особистістю.

Що таке «домашнє насильство» згідно із законом?

Домашнє насильство - протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.
(Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон також визначає основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів постраждалих осіб).

/Files/images/0101/насильство_стоп.jpg
Форми (види) домашнього насильства:

Фізичне
Це коли вас б’ють чи штовхають, не випускають з власного дому або не пускають до нього, змушують до вживання алкоголю чи наркотиків. Вам погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу вашому здоров’ю та безпеці. Проти вашої волі вас переміщують у межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.
Прояви:
заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості

ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання

ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

залишення в небезпеці

незаконне позбавлення волі

Сексуальне

Це коли вас примушують до небажаних статевих стосунків, торкаються до інтимних частин вашого тіла без згоди. Вас примушують спостерігати за статевими актами (дивитися порнопродукцію) тощо. Вас примушують займатися проституцією.

Прояви:

примушування до статевого акту

проникнення в тіло людини без її згоди

примусові пестощі без проникнення у тіло

примушування до зайняття проституцією

примушування до перегляду порнографії

Психологічне

Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.

Прояви:

приниження, переслідування, залякування

діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб

контроль у репродуктивній сфері

дії, що завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне

Це коли вам забороняють працювати, у вас вилучають ваші власні кошти. Ваше особисте майно пошкоджують або ламають. Вам незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють його. Вас позбавляють їжі та води.

Прояви:

умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів

залишення без догляду чи піклування

заборона працювати, примушування до праці

перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації

заборона навчатися

Щось із цього відбувається з вами чи знайомою вам людиною?

Не зволікайте! Телефонуйте за номером «102», викликайте поліцію прямо зараз!

Якщо ви постраждали або стали свідком домашнього насильства — телефонуйте за номером 102

План безпеки

Підготовчий етап

Сплануйте втечу завчасно.

1. Зробіть копії або фото важливих документів (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про народження власне та дітей, свідоцтво про шлюб, посвідчення, документи про право власності, медичні картки довідки тощо).

2. Заздалегідь та таємно закрийте банківські рахунки, відкладіть та сховайте готівкові гроші із розрахунку на 3-5 днів.

3. Зробіть дублікати ключів.

4. Зберіть речі першої необхідності (ліки , засоби гігієни, одяг, взуття, цінні речі, ювелірні прикраси).

5. Зберігайте копії зібраних документів та речі у надійному та доступному для вас місці або у людей яким ви довіряєте.

6. Видаліть історію пошуку в інтернеті, вимкніть у налаштуваннях смартфону (планшету, ноутбуку) послугу визначення геолокації, видаліть історію листування електронної пошти та історії чатів у месенджерах, заблокуйте власні акаунти у соцмережах.

7. Домовтесь з сусідами, друзями та близькими людьми щодо сигналів про перебування у небезпеці, щоб вони знали коли ви потребуєте допомоги.

8. Знайдіть місце, яке б стало тимчасовим надійним прихистком.

9. Пам’ятайте про те, що кривдником можуть бути не тільки родичі за законом, але і співмешканці, наречені, колишнє подружжя незалежно від того, чи проживаєте ви разом, а також особи, що не є вашими родичами, але пов’язані з вами спільним побутом.

Критичний етап

1. Уникайте приміщень, де є гострі та небезпечні предмети (кухня, ванна кімната, гараж, балкон тощо).

2. Перебувайте у приміщеннях, з яких легко піти, тримайтесь ближче до виходу.

3. Зніміть з себе будь-які прикраси чи аксесуари, вони можуть бути небезпечними у критичній ситуації для вашого життя та здоров’я.

4. Переконайтеся, що зброя, якщо вона є у будинку, замкнена.

5. Дбайте про безпеку дітей та людей похилого віку.

6. Намагайтеся уникнути конфлікту, покинути приміщення та зателефонувати за номером екстреного виклику «102».

7. Подайте сигнал небезпеки сусідам, друзям або близьким людям, якщо не маєте змоги особисто повідомити поліцію.

Посткритичний етап

1. Зверніться до медичного закладу, якщо вам завдано тілесних ушкоджень та детально повідомте лікарів про ситуацію, що сталася.

2. Зафіксуйте всі прояви насильства: фото синців та саден, повідомлення з погрозами, записи телефонних розмов, медичні довідки тощо.

3. Зателефонуйте за номером екстреного виклику «102» та повідомте про ситуацію яка трапилась.

4. Повідомте осіб, яким довіряєте (сусіди, близькі родичі та друзі), про свій стан та подальші наміри.

5. Змініть номер телефону, адресу електронної пошти, вимкніть налаштування геолокації, змініть розпорядок дня та звичні маршрути пересування.

6. Тримайте копії важливих документів біля себе, а їх оригінали у надійному місці.

7. Повідомте про час та місце зустрічі особі, якій довіряєте, коли плануєте побачитись з кривдником, зустріч призначайте у людному місці та/або у зоні дії камер відеоспостереження (у магазинах, розважальних закладах, біля державних установ).

8. Пам’ятайте! Головне правило надійної схованки – ТАЄМНІСТЬ (про таке місце мають знати лише люди, яким ви довіряєте)

9. Якщо відчуваєте пригніченість, стурбованість або розпач, зателефонуйте тому, хто вас може підтримати (психолог, соціальний працівник, друзі або батьки).

Якщо в сім’ї є діти

1. Переконайтеся, що діти вміють викликати поліцію та знають, коли це робити.

2. Проінструктуйте дітей, як та коли їм потрібно вийти з дому в моменти гострого конфлікту, та куди вони можуть піти (вигадайте секретне або кодове слово).

3. Навчіть дітей не втручатися в конфлікт, не намагатися вас захистити та триматися якнайдалі від кривдника.

4. Подумайте і при можливості обговоріть з дитиною коло осіб, яким ви довіряєте, домовтеся про ситуації, в яких необхідно звернутися до цих осіб за допомогою.

Пам’ятайте, що не слід чекати поки словесні погрози переростуть у фізичне насильство.

Ви можете убезпечити себе ще до фізичних проявів та розпізнати агресора/ку. Сигналом для вас можуть слугувати: спроби задушити вас, вчинення невдалих спроб суїциду (як один з різновидів маніпуляції), вбивство домашніх тварин, насильство щодо дітей.

Також слід бути обережними з тими, хто мав досвід застосування зброї проти інших та наразі має доступ до будь-якого виду зброї, а також з тими, хто ґвалтував когось або має потребу завдавати біль та ображати інших.

/Files/images/0101/mqdefault.jpg

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАСИЛЛЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ РАПТОВО

Ø Не завжди вдається уникнути насильства, а тому слід підготувати себе до того, що в один момент вам доведеться екстрено виходити з кризової ситуації.

Ø Перше, що слід пам’ятати, – не варто відповідати агресією на агресію. Особливо цього не слід робити з людиною, яка перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Ø Спробуйте повідомити про ситуацію знайомим, друзям, родичам. Якщо у вас є можливість викликати поліцію – зробіть це! Коли правоохоронці прибудуть на місце, то чітко поясніть їм що сталося та напишіть заяву. Якщо у вас є тілесні ушкодження, то зафіксуйте їх. Висновки лікарів можуть стати одним з доказів на суді.

Ø Поліція, приїхавши на виклик, за наявності для цього підстав, може застосувати до кривдника терміновий заборонний припис. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Ø Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Ø Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Ø Припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Ø У разі вчинення щодо вас сексуального насильства зателефонуйте на 102 і повідомте про зґвалтування. Важливо, щоб ви дочекалися поліції, не милися та нічого не рухали у квартирі до моменту прибуття поліції, оскільки необхідно буде пройти медичну експертизу.

Ø Якщо ви стали жертвою насильства вам необхідно терміново звернутися до поліції за номером телефону 102.

Психологічні поради для батьків під час карантину

/Files/images/0101/К_1.jpg

/Files/images/0101/К_2.jpg

/Files/images/0101/К_3.jpg

/Files/images/0101/К_4.jpg

/Files/images/0101/К_5.jpg

/Files/images/0101/К_6.jpg

/Files/images/0101/К_7.jpg

/Files/images/1_b/1.jpg

Насильство в сім’ї або родині залишається серйозною проблемою для усіх держав-учасниць ООН, незалежно від регіону, мирного часу, культури, конфліктів або стихійних лих. Воно набуває багатьох форм, та занадто часто суспільство заплющує на нього очі. Щоб зупинити насильство у сім’ї, необхідна консолідація зусиль урядів, парламентів, місцевих структур та громадськості.
З 1991 р. у більш ніж 100 країнах світу проходить Всесвітня акція «16 днів проти насильства», що була ініційована Всесвітнім інститутом жіночого лідерства. Власне, тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей.
Щорічна кампанія проходить з 25 листопада по 10 грудня. Під час її проведення, особлива увага приділяється наступним значимим дням:
- 25 листопада Міжнародний День боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

- 1 грудня - Всесвітній День боротьби зі СНІДом.

- 10 грудня –Міжнародний День прав людини.
Цими датами підкреслюється символічний зв’язок між насильством проти жінок і порушенням прав людини.
Україна приєдналася до всесвітньої акції у 2000 р. Відтоді кожного року по всіх містах України проходять різноманітні заходи, під час яких лунає гасло «СТОП НАСИЛЬСТВУ!».
В цьому році, в нашій школі акція стартувала з розміщення на шкільному стенді «Психологічна служба радить» порад з протидії насильства у сім’ї та школі. З цією метою були виготовлені та роздруковані для всіх учасників освітнього процесу листівки, буклети, флейера з корисними порадами щодо запобігання насильству відносно дітей у сім’ї та школі. До акції активно долучилися класні керівники, які дистанційно провели з учнями 5-11 класів години спілкування «На захисті дитини від насильства стоїть закон», переглянули на класних годинах фільм «Ми проти насильства».
Психологічна служба провела анкетування серед учнів 5-9 класів на виявлення насильства в сім’ї та школі.
· Практичний психолог Кучинська Є.О. з метою профілактики Інтернет-залежності серед школярів, провела онлайн-заняття «Правила безпечної Інтернет-мережі» та інтерактивне заняття з елементами терапії, музичної терапії та медитації з учнями 2-Б, 3-Б, 4-А класів.

/Files/images/1_b/2.jpg

Соціальний педагог Жукова А.В., провела з дітьми 1-В, 4-Б, 5-А, 5-Б, 7-Б, 8-А, 8-Б класів ряд заходів, направлених на обізнаність дітей з питань насильства та гармонізацію міжособистісних відносин у класних колективах:
- Заняття з елементами арт-терапії «Давайте товаришувати», «Подолаємо насилля разом»;

- Інтерактивне заняття з елементами тренінгу «Мандрівка в країну Добра»;

- Конкурс малюнків «Ми проти насильства».

/Files/images/1_b/3.jpg

/Files/images/1_b/4.jpg

/Files/images/1_b/5.jpg

Учні класів:1-А, 1-Б, 1-В,2-Б, 6-А, 6-Б, 7-Б, 8-Б, взяли участь у конкурсі малюнків «Ми проти насильства», а учні 8-А класу допомагали в оформленні виставки.

/Files/images/1_b/6.jpg

/Files/images/1_b/7.jpg

Підводячи підсумок проведення в школі щорічної міжнародної акції «16 днів проти насильства», можна відмітити що психологічною службою, учнями та вчителями школи, була активізована діяльність інформаційно-просвітницької роботи, яка направлена, в першу чергу, на збільшення знань про всі форми насильства. Учні зрозуміли те, що насильство є порушенням прав людини. Кожен з нас має сказати “Ні!” насильству у власній родині та школі. Адже сім’я - це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі, а школа - це місце, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожній людині. Існує стара китайська народна приказка «Усяке насильство, все похмуре і відразливе свідчить не про силу, а про її відсутність». Тож давайте будемо сильнішими: творити добро, помічати красу навколо себе і дарувати її оточуючим! Нехай наші обличчя сяють від щастя, а серця наповнюються любов’ю!

День толерантності

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.
Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості.

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.
Як заявлено в Декларації принципів терпимості, «терпимість– це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».
Тож традиційно в нашій школі з 16.11- 20.11 проходив тиждень психологічної служби та толерантності. В рамках епідеміологічної ситуації в країні , у школі були проведені безпечні просвітницькі заходи присвячені цьому дню.
Отже, класними керівниками були проведені класні години з тематики «Толерантним будь». А учениці 2-А класу Кобіялко Софія та 3-А класу Гайворонська Софія проявили ініціативу та створили міні-проекти до дня толерантності.
Психологічною службою були розроблені та розміщені листівки та плакати з закликами проявляти терпимість та толерантне ставлення до всіх оточуючих та навколишнього середовища. По класних кабінетах були розміщені порадники з розвитку толерантності «Дієта для тих, хто хоче бути/стати толерантним». На перервах учні фотографувалися біля плакатів, ознайомлювалися зі змістом листівок та інформацією на стендах психологічної служби, дотримувалися «толерантної дієти», щодня поводячи себе відповідним чином.
Весь тиждень активно працювала «скринька довіри», в яку учні вкладали листівки з побажаннями миру у всім світі та перемоги добра над злом та консульт-пункт за яким вся учні приходили на індивідуальні консультації без будь-яких часових кордонів.

/Files/images/1/1_T/0-02-05-d8e45452d33eafc584eeef608517b3b4d5e248869651db675f00319e7f3727ce_351d66f.jpg

/Files/images/1/1_T/0-02-05-df0ad4c9f805499a23a2458bbcb854719bb17f89581f804c732a9e02291534fe_472e6851.jpg

Також в рамках тижня толерантності 6 учнів школи Софія Гайворонська, Богдан Криничний, Світлана Марчук, Артем Недосєкін, Владислав Тихоход, Дар’я Станкова взяли участь у Всеукраїнському пізнавальному конкурсі "Я - Людина" під кураторством практичного психолога Кучинської Є.О.

Метою цього конкурсу є популяризація знань про нашу планету, про її різноманітність,знайомство молоді із звичаями, традиціями, цінностями, досягненнями та невдачами цивілізацій та народів світу для формування толерантного ставлення до відмінностей, які нас оточують.Конкурс покликаний ознайомити учнів з цікавими фактами, явищами, подіями та місцями на планеті Земля.
Гаслом до конкурсу є безсмертні слова Бернарда Шоу:
«Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди».

Тож ми закликаємо всіх людей бути терпимими, толерантними та чуйними до всіх і всього, зо нас оточує не лише в дні, присвячені цим якостям, а щодня, щохвилини нашого безцінного життя!

Поради батькам щодо профілактики дитячих страхів

Дорослі мають приділяти такій дитині особливу увагу. Слід пам'ятати правила:

1. Доручення для тривожної дитини мають відповідати віку. Складні завдання прирікають маленьку дитину на неуспіх, зниження самооцінки.

2. Підтримуйте її, говоріть про її впевненість у тому, що дитина зможе виконати завдання

3. Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами інших дітей, дуже важливі оптимістичні прогнози на завтра.

4. Не припускайте ситуацій змагання, публічного виступу дитини.

5. Дуже ефективні вправи на реалізацію,психогімнастика.

6. Зменшити або усунути тривожність і страхи у дошкільників можна за допомогою:

□ Малювання;

□ Лялькового,настійного театру;

□ Ігрової терапії,музикотерапії;

□ Психологічних ігор;

□ Фізичних вправетюдів;

□ Читання художньої літератури. Завдання:

7.Намалюйте на аркуші паперу те,чого ви боїтесь,що вас тривожить.

Після виконання малюнка порвіть його на дрібні шматки і викиньте,позбавтеся своїх

переживань.

8.Пригадайте казки та художні твори про сміливих героїв.

Відповіді: «Котигорошко», «Коза - Дереза», «Котик і півник», «Ох», «Пригоди

Буратіно», «Чиполіно» Дж. Радарі двори Маршака,Михалкова та ін.

9.Вправа «Закінч речення».

Я хочу...

Я вмію...

Я зможу...

ІО.Нямалюйте себе у майбутньому(бажано,щоб зображення було радісним,позитивним). Потім розкажіть про себе в майбутньому,яким будуть ваші досягнення,успіхи,про що ви мрієте.

Як запобігти обману? Пам'ятка для батьків

1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.

2. Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об'єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.

4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.

5. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з'явилися, отже для цього є підстави.

6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.

7. Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.

8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі, що кожний вчинок має свій відголос -позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».

9. Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано.

10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік
малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, даючи маху, дитина
думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття
самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до
брехні - один крок.

11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело.

12. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини - на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною.

13. Подавайте власний приклад. Пам'ятайте: ваша дитина - це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня.

Поради виховання важких підлітків

Нижче наведено кілька корисних порад, які придадуться батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв'язку з ними:

1. Інтерес

З'ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею.

Пам'ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.

2. Строгість

Чимало підлітків пручаються правилам і обмеженням. Вони думають, що вже дорослі, що можуть про себе подбати. Хоча це почасти й так, підліткам усе ще потрібні обмеження. З новими бажаннями вони можуть заподіяти собі значної шкоди, якщо не стримуватимуть себе відповідальністю.

Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда.

Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.

3. Спілкуйтеся щодня

Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

4. Терпіння

Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Можливо, варто відправити дитину у спеціальний центр виправного впливу, і це також потребуватиме від вас терпіння, поки програма не почне давати результатів. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.

5. Упереджу вальний підхід

Тільки-но ви помітили що в дитини з'явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Можливо, вам необхідно подумати про спеціальну виправну установу для неповнолітніх ще до того, як ви вважатимете відправлення дитини туди необхідним. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджу вальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

6. Єдиний фронтУ багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.

Закони розумно організованого сімейного виховання школярів

I .Пам'ятайте,що навчання - один із найскладніших видів праці,а розумова сила й здібності дітей не однакові.

2.Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити,на що він здатен у даний час навчальної діяльності,як розвивати його розумові здібності.

3.Навчання не сприяє розвитку учня,якщо воно вимагає від нього механічної роботи, зазубрювання,а не напруження розумових сил,пізнавальної активності,мислення та дії.

4.Найпростіший метод виховання,що не вимагає ні часу,ні розуму - побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку,крик,насилля й командно - наказовий тон. Вони виключають протидію дітей,психічні травми,придушують бажання та інтерес,примушують шукати порятунок в обмані.

5.Розвивайте цікавість,інтелектуальні бажання,ініціативу й самостійність дитини в навчанні та в усіх її справах.

6.Пам'ятайте,що згідно з науково обґрунтованими нормами,над виконанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше однієї години,2-го класу -1,5 годин,3-4 класів - до 2-х годин,5-6 класів - до 2,5 години,7 класу - 3-х годин, 8-11 класу - 4-х годин.

7.Привчайте дітей користуватися годинником і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб'ється на їхньому здоров'ї та розумовому розвитку. На вихідні дні та свята домашні завдання не слід задавати.

8.Не примушуйте учнів писати в чернетках,переписувати виконане ним завдання - це призводить до перевтоми,викликає відразу до навчання.

9.Не хвилюйтеся,якщо ваша дитина отримає виконану роботу не таку оцінку,як вам би хотілося. По-перше,оцінка має виховну роль,а по-друге,це не остання робота й не остання оцінка.

10.Дайте можливість дитині самостійно пізнати радість успіху в навчанні,визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

II .Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання,особливо на першому етапі навчання.
Але вашими оцінками має бути «задоволений» та «не задоволений». Можна додати слово
«дуже» .1 будьте впевнені,що завтра ваша дитина буде дуже старатися,щоб ви були нею
задоволені.

12.3доров'я дитини - крихка кришталева куля,а тримаю її три атланти:спадковість,спосіб життя й середовище. Організуйте правильний режим життя,харчування й відпочинку дітей.

13.Організовуючи різні ігри й види навчальних занять дітей,приділяйте увагу фізичному розвитку й особливо розвитку дрібних м'язів (пальців та рук). Від цього залежить почерк дитини,якість малювання,креслення,ігри на музичних інструментах.

14.0бов'язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи дітей у навчанні й поведінці,використовуючи для цього слова похвали,поцілунки й різні види морального заохочення.

15.Батько і мати - найкращі вихователі,вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді,коли їх немає вдома.

Пам'ятайте,що дитина - джерело життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце,так у дітях відбивається вся організація життя сім'ї,працьовитість,духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

Шановні батьки, не варто забувати, що важливою умовою ефективного запам'ятовування є дотримання певних правил:

□ Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на свіжу голову, коли ще не настала втома.

□ Під час запам'ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом.

□ Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації, виділяючи опорні сигнали.

□ Потрібно творчо застосовувати ейдетичні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'яті.

□ Немає поганої пам'яті, а є невміння нею правильно користуватися.

□ Коли ваша дитина щось вивчає,налаштовуйте її на уявлення, а не на запам'ятовування.

□ Не порівнюйте здібності та успіхи вашої дитини з іншими, акцентуйте її увагу на досягненнях, а не на помилках.

Рекомендації батькам щодо розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку

Варто знати, що розвиток уміння користуватися пам'яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Необхідно створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти й зберегти в пам'яті знання. Адже від неповного використання уяви вміння пригадувати погіршується.

Розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці насамперед залежить від зацікавленості дитини, тому варто це враховувати при підготовці та проведенні уроку. Яскраві образи, цікаві нестандартні порівняння, зрозумілі дитині запам'ятовуються набагато ефективніше, ніж багаторазове повторення незрозумілих понять.

Слабка пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага, від відсутності інтересу до матеріалу, а тому спостережливість розпорошена, спрямована одночасно на кілька предметів. Вдосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань.

Регулярне звернення до пам'яті-уяви стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам'яті дуже шкодить перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Поради батькам конфліктних дітей

- стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають "бурі";

- не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об`єктивно розібратися в причинах її виникнення;

- після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації;

- не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Поради психолога щодо підготовки до незалежного зовнішнього оцінювання

Сьогодні шлях вступу до вищого навчального закладу пролягає через складання зовнішнього незалежного тестування, тому воно має таке велике значення для випускників. Це порівняно нове явище для нашого суспільства. А щоб засвоїти щось нове, треба докласти зусиль. І результат буде залежати не тільки від того, скільки людина витратить енергії на його досягнення, але й від того, наскільки вона психологічно готова до цих випробувань, та наскільки інші допомагають та підтримують її у досягнені поставленої мети.

Усім добре відомий той факт, що на результативність розумової діяльності значною мірою впливає емоційний стан, у якому перебуває людина. Часто найбільшою проблемою в ситуації складання тестів постають наші хвилювання. Гормон, який виділяється у момент, коли людина відчуває страх, впливає на пам'ять. Це може бути причиною того, що деякі учні на іспитах повністю забувають вивчений матеріал.

Процедура проходження незалежного зовнішнього оцінювання - діяльність складна. Вона відрізняється від звичайного досвіду учнів і пред’являє особливі вимоги до рівня розвитку психічних функцій. Незалежне зовнішнє тестування має ряд особливостей, які можуть викликати у випускників різні труднощі – когнітивні, особистісні або процесуальні. Для подолання когнітивних труднощів необхідно рухатися у двох напрямках, освоювати навички з тестами і допомагати випускнику виробляти індивідуальну стратегію діяльності.

Під час підготовки до ЗНО учням краще зосередитися на вивченні та повторенні навчального матеріалу. Для того, щоб ця діяльність була плідною, бажано правильно організовувати свій час та планувати роботу. Працювати краще «на свіжу голову», чітко визначаючи обсяг і зміст роботи. Доцільно структурувати матеріал за допомогою планів, схем, причому робити це в письмовому вигляді. При засвоєнні нової інформації важливо розуміти її, а не запам’ятовувати механічно. Не рекомендується вивчати новий матеріал безпосередньо перед іспитом, оскільки це може призвести до забування раніше засвоєного. Краще за два тижні до іспиту займатися повторенням та закріпленням пройденого матеріалу. Відповіді на найбільш складні питання бажано розгорнуто розказати комусь.

Обов’язково потрібно чергувати роботу й відпочинок. За два-три дні до тестування слід відпочити. Інакше може виникнути перевтомлення, яке зведе всі зусилля нанівець.

Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати. Така допомога має надаватися учням не лише батьками, а й педагогами, психологами. Під особливою увагою дорослих повинні залишатися тривожні, невпевнені в собі випускники. Бажано, щоб такі діти не отримували на свою адресу негативних оцінок, не піддавались критиці. Краще підбадьорювати їх, вселяти впевненість у власних силах.

Рекомендації батькам

Напередодні тестування не треба підвищувати тривожність дитини – це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може емоційно «зірватися». Бажано підвищувати впевненість дітей у собі, частіше хвалити, підбадьорювати, тому що чим більше дитина боїться невдачі, тим більше ймовірності допущення помилок.

Батькам необхідно слідкувати за самопочуттям дитини. Ніхто, крім батьків, не зможе вчасно помітити і запобігти погіршенню стану дитини, пов’язаного з перевтомою.

Під контролем повинен бути режим підготовки дитини: не допускати перевантажень, чергувати заняття з відпочинком. Для занять у дитини має бути зручне місце.

Батьки повинні забезпечити калорійне харчування дитини: під час інтенсивного розумового напруження необхідна поживна і різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага і т. д. стимулюють роботу головного мозку.

Потрібна допомога дітям у розподіленні часу та тем по днях. Немає сенсу зазубрювати весь фактичний матеріал, достатньо переглянути ключові моменти і вловити зміст і логіку матеріалу. Дуже корисно робити короткі схематичні виписки і таблиці, впорядковуючи досліджуваний матеріал за планом. Якщо дитина не вміє, їй треба показати, як це робиться на практиці. Основні формули і визначення можна виписати на листочках і повісити над письмовим столом, над ліжком, в їдальні і т. д.

Заздалегідь під час тренування за тестовими завданнями треба привчати дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподілити. Тоді у дитини буде навичка уміння концентруватися впродовж усього тестування, що надасть їй спокою і зніме зайву тривожність. Напередодні іспиту необхідно забезпечити дитині повноцінний відпочинок.

Кiлькiсть переглядiв: 1891